Библия - Обещанное Восстановление

2-а Самуїлова

Розділ 2

1 І сталося пото́му, і запита́вся Давид Господа, говорячи: „Чи йти мені в одне з Юдиних міст?“ А Господь відказав йому: „Іди!“ І сказав Давид: „Куди я піду́?“ А Він відказав: „У Хевро́н!“

2 І ввійшов туди Давид, а також дві жі́нки його: їзреелі́тка Ахіно́ам та Авіґа́їл, коли́шня жінка кармеля́нииа Нава́ла.

3 І людей своїх, що були з ним, привів Давид кожного та дім його, і вони осі́лися по хевро́нських міста́х.

4 І посхо́дилися Юдині му́жі, і пома́зали там Давида царем над Юдиним домом. А Давидові розповіли́, кажучи: „Люди ґілеа́дського Яве́шу похова́ли Саула“.

5 І послав Давид людей до ґілеа́дського Яве́шу, і сказав до них: „Благослове́нні ви для Господа, що зробили цю милість із своїм паном, із Саулом, та похова́ли його́!

6 А тепер нехай Господь зро́бить вам милість та правду, і я теж зроблю́ вам те добро за те, що ви зроби́ли цю річ.

7 А тепер нехай зміцня́ться ваші руки, і бу́дьте мужні, бо помер пан ваш Саул, а також Юдин дім пома́зав мене царем над собою“.

8 А Авне́р, Не́рів син, провідни́к Саулового війська, узяв Іш-Бо́шета, Саулового сина, та й привів його до Маханаїму.

9 І він настанови́в його царем над Ґілеадом, і над Ашуре́янином, і над Їзрее́лем, і над Єфремом, і над Веніямином, і над усім Ізраїлем.

10 Іш-Бо́шет, Саулів син, був віку сорока́ літ, коли зацарюва́в над Ізраїлем, і царюва́в два роки, — тільки дім Юди був за Давидом.

11 А число днів, що Давид був царем у Хевро́ні над Юдиним домом, — сім літ і шість місяців.

12 І вийшов Авне́р, Нерів син, та слу́ги Іш-Бо́шета, Саулового сина, з Маханаїму до Ґів'ону.

13 А Йоа́в, син Церуї, та Давидові слу́ги вийшли й зустрі́ли їх ра́зом при ґів'онському ста́ві. І засіли вони — ті з того бо́ку ставу, а ті з цього боку ста́ву.

14 І сказав Авне́р до Йоава: „Нехай встануть ці юнаки́, і поба́вляться перед нами!“ І сказав Йоа́в: „Нехай встануть“.

15 І встали, і перейшли́ в числі дванадцяти́ для Веніямина та для Іш-Бошета, Саулового сина, та дванадцять із Давидових слуг.

16 І схопи́ли один о́дного за го́лову, та й всадили свого меча́ до бо́ку один о́дного, — і попадали ра́зом. І назвали ім'я тому місцю: Хелкат-Гаццурім, що в Ґів'о́ні.

17 І зня́вся того дня дуже жорсто́кий бій, і був побитий Авне́р та Ізраїлеві люди Давидовими слу́гами.

18 І були там три сини Церуї: Йоав, і Авішай, і Асаїл. А Асаїл був легки́й в нога́х своїх, як польова́ та газе́ля.

19 І гнався Асаїл за Авнером, і не збочував, ані право́руч, ані ліво́руч із погоні за Авнером.

20 І оберну́вся Авне́р позад себе й сказав: „Чи це ти, Асаїле?“ А той відказав: „Я“.

21 І сказав йому Авне́р: „Збоч собі на правицю свою чи на лівицю свою, і схопи́ собі одно́го із слуг, і візьми́ собі збро́ю його́“. Та не хотів Асаїл спини́ти пого́ні за ним.

22 А Авнер знов говорив до Асаїла: „Спини́ся в гонитві за мною! На́що я вб'ю тебе́? І як зведу́ я обличчя своє́ до брата твого́ Йоа́ва?“

23 А той відмо́вився спини́тися. І вдарив його Авнер заднім кінце́м списа в живіт, — і спис вийшов ізза́ду його! І впав він там, і помер на місці. І сталося, — кожен, хто прихо́див до того місця, де впав Асаїл та помер, то спинявся.

24 І гналися Йоав та Авішай за Авнером. І сонце зайшло, а вони прийшли до згір'я Амма, що навпроти Ґіаху, на дорозі до Ґів'о́нської пустині.

25 І зібралися Веніями́нові сини при Авнері, і склали один відділ, та й спини́лися на верхі́в'ї одно́го взгір'я.

26 І кликнув Авнер до Йоава й сказав: „Чи за́вжди меч буде жерти? Чи ти не знаєш, що гірко́та бу́де наоста́нку? І аж доки ти не скажеш наро́дові спини́тися в гонитві за своїми брата́ми?“

27 А Йоав відказав: „Як живий Бог, — коли б ти не сказав був іншого, то ще від ра́нку наро́д був би перестав гнатися за братом своїм“.

28 І засурми́в Йоав у сурму́, і спини́вся ввесь наро́д, і не гналися вже за Ізраїлем, і більше вже не воюва́ли.

29 А Авне́р та люди його йшли сте́пом усю ту ніч, і перейшли Йорда́н, і пройшли ввесь Бітро́н, і прийшли до Махана́їму.

30 І Йоав вернувся з погоні за Авнером, і зібрав увесь наро́д, і забра́кло з Давидових слуг дев'ятнадцяти́ чоловіка та Асаїла.

31 А Давидові слу́ги побили з Веніямина та з людей Авнера, — три сотні й шістдеся́т чоловіка, що померли.

32 І ви́несли Асаїла, і поховали його в гро́бі батька його́, що в Віфлеємі. І йшли ці́лу ніч Йоав та люди його, а розсвіло́ їм у Хевро́ні.

2-я книга Царств

Глава 2

1 Позже Давид обратился к Господу за советом. Он спросил: «Идти ли мне против какого-либо из городов Иуды?» Господь сказал ему: «Иди». Давид спросил: «Куда мне идти?» Господь ответил: «В Хеврон».

2 И пошёл туда Давид с двумя своими жёнами, Ахиноамой изреелитянкой и Авигеей, вдовой Навала кармелитянина.

3 Давид привёл с собой и своих людей с семьями. Они поселились в Хевроне и в близлежащих городах.

4 Люди Иудеи пришли в Хеврон и помазали там Давида на царство над Иудеей, а потом рассказали ему, что жители Иависа Галаадского похоронили Саула.

5 Давид отправил послов к жителям Иависа Галаадского сказать им: «Господь благословит вас за то, что вы оказали эту милость своему господину Саулу и похоронили его.

6 Господь воздаст вам милостью и верностью. И я тоже буду милостив к вам за то, что вы сделали.

7 А сейчас будьте сильными и мужественными, так как ваш господин Саул умер, а род Иуды помазал меня царём над ним».

8 Авенир, сын Нира, начальник войска Саула, привёл Иевосфея, сына Саула, в Маханаим

9 и сделал его царём над Галаадом, Гешуром, Изреелем и Ефремом, Вениамином и над всем Израилем.

10 Иевосфею, сыну Саула, было сорок лет, когда он начал править Израилем, и царствовал он два года. Только род Иуды следовал за Давидом.

11 Давид царствовал в Хевроне над иудеями семь лет и шесть месяцев.

12 Авенир, сын Нира, и слуги Иевосфея, сына Саула, вышли из Маханаима в Гаваон.

13 Вышел и Иоав, сын Саруи, со слугами Давида, и они встретились у пруда в Гаваоне. Одни расположились на одной стороне пруда, а другие — на противоположной.

14 Авенир сказал Иоаву: «Пусть юноши померяются силами перед нами». Иоав ответил: «Хорошо, пусть так и будет».

15 И вышли двенадцать вениамитян со стороны Иевосфея, сына Саула, и двенадцать слуг Давида.

16 Они схватили друг друга за голову, вонзили меч один другому в бок и пали вместе. И поэтому это место в Гаваоне назвали Хелкаф-Хаццурим.

17 В тот день, после ожесточённого сражения, слуги Давида разбили Авенира и израильтян.

18 У Саруи было три сына: Иоав, Авесса и Асаил. Асаил очень быстро бегал, так быстро, как дикий олень.

19 Асаил побежал за Авениром и не переставал преследовать его.

20 Авенир оглянулся назад и спросил: «Ты ли это, Асаил?» Асаил ответил: «Да, это я».

21 Тогда Авенир попросил его: «Перестань преследовать меня. Сверни направо или налево. Выбери одного из молодых воинов, тебе будет легко взять его оружие». Но Асаил продолжал преследовать Авенира.

22 Авенир снова сказал Асаилу: «Перестань преследовать меня, иначе мне придётся тебя убить. Как смогу я тогда смотреть в лицо твоему брату Иоаву?»

23 Но Асаил не хотел останавливаться и продолжал бежать за Авениром. Тогда Авенир обратной стороной своего копья поразил его в живот. Копь пронзило его насквозь, и тогда Асаил упал и умер на месте. Иоав и Авесса преследуют Авенира Тело Асаила лежало на земле, и каждый, кто подходил к тому месту, где пал Асаил, останавливался, чтобы взглянуть на него.

24 Иоав и Авесса по-прежнему продолжали преследовать Авенира. Солнце уже садилось, когда они добрались до холма Амма, напротив Гиаха, по дороге к Гаваонской пустыне.

25 Вениамитяне собрались вокруг Авенира, сформировали один отряд и встали все вместе на вершине холма.

26 Авенир закричал Иоаву: «Будем ли мы вечно сражаться и убивать друг друга? Ты же знаешь, что последствия будут печальные. Скажи своим людям: пусть перестанут преследовать своих братьев».

27 И сказал Иоав: «Так же верно, как то, что Господь жив, если бы ты ничего сейчас не сказал, то люди преследовали бы своих братьев до утра».

28 Иоав затрубил в трубу, и его люди перестали преследовать израильтян и больше не сражались.

29 Авенир же и его люди шли по Иорданской долине всю ночь. Они перешли реку Иордан и шли весь день, пока не пришли в Маханаим.

30 Когда Иоав вернулся после преследования Авенира и собрал всех своих людей, оказалось, что недостаёт девятнадцати слуг Давида, включая Асаила.

31 Слуги Давида убили триста шестьдесят вениамитян, которые были с Авениром.

32 Они взяли тело Асаила и похоронили в могиле его отца в Вифлееме. Иоав со своими людьми шёл всю ночь, и на рассвете они достигли Хеврона.

2-а Самуїлова Розділ 2	2-я книга Царств Глава 2
1 І сталося пото́му, і запита́вся Давид Господа, говорячи: „Чи йти мені в одне з Юдиних міст?“ А Господь відказав йому: „Іди!“ І сказав Давид: „Куди я піду́?“ А Він відказав: „У Хевро́н!“	1 Позже Давид обратился к Господу за советом. Он спросил: «Идти ли мне против какого-либо из городов Иуды?» Господь сказал ему: «Иди». Давид спросил: «Куда мне идти?» Господь ответил: «В Хеврон».
2 І ввійшов туди Давид, а також дві жі́нки його: їзреелі́тка Ахіно́ам та Авіґа́їл, коли́шня жінка кармеля́нииа Нава́ла.	2 И пошёл туда Давид с двумя своими жёнами, Ахиноамой изреелитянкой и Авигеей, вдовой Навала кармелитянина.
3 І людей своїх, що були з ним, привів Давид кожного та дім його, і вони осі́лися по хевро́нських міста́х.	3 Давид привёл с собой и своих людей с семьями. Они поселились в Хевроне и в близлежащих городах.
4 І посхо́дилися Юдині му́жі, і пома́зали там Давида царем над Юдиним домом. А Давидові розповіли́, кажучи: „Люди ґілеа́дського Яве́шу похова́ли Саула“.	4 Люди Иудеи пришли в Хеврон и помазали там Давида на царство над Иудеей, а потом рассказали ему, что жители Иависа Галаадского похоронили Саула.
5 І послав Давид людей до ґілеа́дського Яве́шу, і сказав до них: „Благослове́нні ви для Господа, що зробили цю милість із своїм паном, із Саулом, та похова́ли його́!	5 Давид отправил послов к жителям Иависа Галаадского сказать им: «Господь благословит вас за то, что вы оказали эту милость своему господину Саулу и похоронили его.
6 А тепер нехай Господь зро́бить вам милість та правду, і я теж зроблю́ вам те добро за те, що ви зроби́ли цю річ.	6 Господь воздаст вам милостью и верностью. И я тоже буду милостив к вам за то, что вы сделали.
7 А тепер нехай зміцня́ться ваші руки, і бу́дьте мужні, бо помер пан ваш Саул, а також Юдин дім пома́зав мене царем над собою“.	7 А сейчас будьте сильными и мужественными, так как ваш господин Саул умер, а род Иуды помазал меня царём над ним».
8 А Авне́р, Не́рів син, провідни́к Саулового війська, узяв Іш-Бо́шета, Саулового сина, та й привів його до Маханаїму.	8 Авенир, сын Нира, начальник войска Саула, привёл Иевосфея, сына Саула, в Маханаим
9 І він настанови́в його царем над Ґілеадом, і над Ашуре́янином, і над Їзрее́лем, і над Єфремом, і над Веніямином, і над усім Ізраїлем.	9 и сделал его царём над Галаадом, Гешуром, Изреелем и Ефремом, Вениамином и над всем Израилем.
10 Іш-Бо́шет, Саулів син, був віку сорока́ літ, коли зацарюва́в над Ізраїлем, і царюва́в два роки, — тільки дім Юди був за Давидом.	10 Иевосфею, сыну Саула, было сорок лет, когда он начал править Израилем, и царствовал он два года. Только род Иуды следовал за Давидом.
11 А число днів, що Давид був царем у Хевро́ні над Юдиним домом, — сім літ і шість місяців.	11 Давид царствовал в Хевроне над иудеями семь лет и шесть месяцев.
12 І вийшов Авне́р, Нерів син, та слу́ги Іш-Бо́шета, Саулового сина, з Маханаїму до Ґів'ону.	12 Авенир, сын Нира, и слуги Иевосфея, сына Саула, вышли из Маханаима в Гаваон.
13 А Йоа́в, син Церуї, та Давидові слу́ги вийшли й зустрі́ли їх ра́зом при ґів'онському ста́ві. І засіли вони — ті з того бо́ку ставу, а ті з цього боку ста́ву.	13 Вышел и Иоав, сын Саруи, со слугами Давида, и они встретились у пруда в Гаваоне. Одни расположились на одной стороне пруда, а другие — на противоположной.
14 І сказав Авне́р до Йоава: „Нехай встануть ці юнаки́, і поба́вляться перед нами!“ І сказав Йоа́в: „Нехай встануть“.	14 Авенир сказал Иоаву: «Пусть юноши померяются силами перед нами». Иоав ответил: «Хорошо, пусть так и будет».
15 І встали, і перейшли́ в числі дванадцяти́ для Веніямина та для Іш-Бошета, Саулового сина, та дванадцять із Давидових слуг.	15 И вышли двенадцать вениамитян со стороны Иевосфея, сына Саула, и двенадцать слуг Давида.
16 І схопи́ли один о́дного за го́лову, та й всадили свого меча́ до бо́ку один о́дного, — і попадали ра́зом. І назвали ім'я тому місцю: Хелкат-Гаццурім, що в Ґів'о́ні.	16 Они схватили друг друга за голову, вонзили меч один другому в бок и пали вместе. И поэтому это место в Гаваоне назвали Хелкаф-Хаццурим.
17 І зня́вся того дня дуже жорсто́кий бій, і був побитий Авне́р та Ізраїлеві люди Давидовими слу́гами.	17 В тот день, после ожесточённого сражения, слуги Давида разбили Авенира и израильтян.
18 І були там три сини Церуї: Йоав, і Авішай, і Асаїл. А Асаїл був легки́й в нога́х своїх, як польова́ та газе́ля.	18 У Саруи было три сына: Иоав, Авесса и Асаил. Асаил очень быстро бегал, так быстро, как дикий олень.
19 І гнався Асаїл за Авнером, і не збочував, ані право́руч, ані ліво́руч із погоні за Авнером.	19 Асаил побежал за Авениром и не переставал преследовать его.
20 І оберну́вся Авне́р позад себе й сказав: „Чи це ти, Асаїле?“ А той відказав: „Я“.	20 Авенир оглянулся назад и спросил: «Ты ли это, Асаил?» Асаил ответил: «Да, это я».
21 І сказав йому Авне́р: „Збоч собі на правицю свою чи на лівицю свою, і схопи́ собі одно́го із слуг, і візьми́ собі збро́ю його́“. Та не хотів Асаїл спини́ти пого́ні за ним.	21 Тогда Авенир попросил его: «Перестань преследовать меня. Сверни направо или налево. Выбери одного из молодых воинов, тебе будет легко взять его оружие». Но Асаил продолжал преследовать Авенира.
22 А Авнер знов говорив до Асаїла: „Спини́ся в гонитві за мною! На́що я вб'ю тебе́? І як зведу́ я обличчя своє́ до брата твого́ Йоа́ва?“	22 Авенир снова сказал Асаилу: «Перестань преследовать меня, иначе мне придётся тебя убить. Как смогу я тогда смотреть в лицо твоему брату Иоаву?»
23 А той відмо́вився спини́тися. І вдарив його Авнер заднім кінце́м списа в живіт, — і спис вийшов ізза́ду його! І впав він там, і помер на місці. І сталося, — кожен, хто прихо́див до того місця, де впав Асаїл та помер, то спинявся.	23 Но Асаил не хотел останавливаться и продолжал бежать за Авениром. Тогда Авенир обратной стороной своего копья поразил его в живот. Копь пронзило его насквозь, и тогда Асаил упал и умер на месте. Иоав и Авесса преследуют Авенира Тело Асаила лежало на земле, и каждый, кто подходил к тому месту, где пал Асаил, останавливался, чтобы взглянуть на него.
24 І гналися Йоав та Авішай за Авнером. І сонце зайшло, а вони прийшли до згір'я Амма, що навпроти Ґіаху, на дорозі до Ґів'о́нської пустині.	24 Иоав и Авесса по-прежнему продолжали преследовать Авенира. Солнце уже садилось, когда они добрались до холма Амма, напротив Гиаха, по дороге к Гаваонской пустыне.
25 І зібралися Веніями́нові сини при Авнері, і склали один відділ, та й спини́лися на верхі́в'ї одно́го взгір'я.	25 Вениамитяне собрались вокруг Авенира, сформировали один отряд и встали все вместе на вершине холма.
26 І кликнув Авнер до Йоава й сказав: „Чи за́вжди меч буде жерти? Чи ти не знаєш, що гірко́та бу́де наоста́нку? І аж доки ти не скажеш наро́дові спини́тися в гонитві за своїми брата́ми?“	26 Авенир закричал Иоаву: «Будем ли мы вечно сражаться и убивать друг друга? Ты же знаешь, что последствия будут печальные. Скажи своим людям: пусть перестанут преследовать своих братьев».
27 А Йоав відказав: „Як живий Бог, — коли б ти не сказав був іншого, то ще від ра́нку наро́д був би перестав гнатися за братом своїм“.	27 И сказал Иоав: «Так же верно, как то, что Господь жив, если бы ты ничего сейчас не сказал, то люди преследовали бы своих братьев до утра».
28 І засурми́в Йоав у сурму́, і спини́вся ввесь наро́д, і не гналися вже за Ізраїлем, і більше вже не воюва́ли.	28 Иоав затрубил в трубу, и его люди перестали преследовать израильтян и больше не сражались.
29 А Авне́р та люди його йшли сте́пом усю ту ніч, і перейшли Йорда́н, і пройшли ввесь Бітро́н, і прийшли до Махана́їму.	29 Авенир же и его люди шли по Иорданской долине всю ночь. Они перешли реку Иордан и шли весь день, пока не пришли в Маханаим.
30 І Йоав вернувся з погоні за Авнером, і зібрав увесь наро́д, і забра́кло з Давидових слуг дев'ятнадцяти́ чоловіка та Асаїла.	30 Когда Иоав вернулся после преследования Авенира и собрал всех своих людей, оказалось, что недостаёт девятнадцати слуг Давида, включая Асаила.
31 А Давидові слу́ги побили з Веніямина та з людей Авнера, — три сотні й шістдеся́т чоловіка, що померли.	31 Слуги Давида убили триста шестьдесят вениамитян, которые были с Авениром.
32 І ви́несли Асаїла, і поховали його в гро́бі батька його́, що в Віфлеємі. І йшли ці́лу ніч Йоав та люди його, а розсвіло́ їм у Хевро́ні.	32 Они взяли тело Асаила и похоронили в могиле его отца в Вифлееме. Иоав со своими людьми шёл всю ночь, и на рассвете они достигли Хеврона.

⚡ 1.0x

Старий
завіт

Новий
завіт

2-а Самуїлова

Розділ 2

2-я книга Царств

Глава 2

2-а Самуїлова

Розділ 2

2-я книга Царств

Глава 2

Старий завіт

Новий завіт

2-а Самуїлова

Розділ 2

2-я книга Царств

Глава 2

2-а Самуїлова

Розділ 2

2-я книга Царств

Глава 2

Старий
завіт

Новий
завіт